відсудження —
відсу́дження іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
відсудження —
-я, с. Дія за знач. відсудити 1). Відсудження проданого майна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсудження —
ВІДСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсуди́ти 1. Підстав для подання позову про відсудження у чоловіка частки його майна для дитини немає (з наук. літ.); Відсудження проданого майна.
Словник української мови у 20 томах