відсудження

відсу́дження

-я, с.

Дія за знач. відсудити 1). Відсудження проданого майна.

Значення в інших словниках

1. відсудження — відсу́дження іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відсудження — ВІДСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсуди́ти 1. Підстав для подання позову про відсудження у чоловіка частки його майна для дитини немає (з наук. літ.); Відсудження проданого майна.  Словник української мови у 20 томах
3. відсудження — ВІДСУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсуди́ти 1. Відсудження проданого майна.  Словник української мови в 11 томах