Словник української мови в 11 томах

відсукувати

ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, перех. розм., рідко. Те саме, що відко́чувати 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відсукувати — відсу́кувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відсукувати — ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, що. 1. Сукати, скручувати певну частину нитки, мотузка, свічки і т. ін. Відсукати шматок мотузки. 2. рідко. Те саме, що відко́чувати...  Словник української мови у 20 томах
  3. відсукувати — ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.  Словник синонімів української мови