відсукувати

ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, що.

1. Сукати, скручувати певну частину нитки, мотузка, свічки і т. ін.

Відсукати шматок мотузки.

2. рідко. Те саме, що відко́чувати 2.

Гордій же, особливого виразу слів не чувши і не відкачавши холоші, не відсукавши рукавів та узявшися за щиток брички та за її спинку, розгонисто сів біля панни Варки (Т. Осьмачка).

Значення в інших словниках

1. відсукувати — відсу́кувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відсукувати — ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.  Словник синонімів української мови
3. відсукувати — ВІДСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУКА́ТИ, відсука́ю, відсука́єш і відсучу́, відсу́чиш, перех. розм., рідко. Те саме, що відко́чувати 2.  Словник української мови в 11 томах