відтоді
ВІДТО́ДІ, присл. З того часу, з тієї пори.
Олександра вступила у Петрову хату, котра відтоді мала бути й її хатою (Коцюб., І, 1955, 67);
Під осінь мене дали до школи, і відтоді я вже ніколи не бачив злісного Сидора (Фр., IV, 1950, 467);
Відтоді кожен міг Дениса слід пізнати, Коли із блешнею пройшов він по ставу (Рильський, Поеми, 1957, 257).
Словник української мови (СУМ-11)