відтоплювати
ВІДТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відто́плять; док. І. перех. Нагріваючи, відокремлювати одну речовину від іншої (сир і т. ін.).
— Ряба дає три дійниці на день, а як одтопиш — одна сироватка (Рудь, Гомін.., 1959, 15).
2. тільки док., неперех. Закінчити, перестати топити.
Словник української мови (СУМ-11)