відточуватися
ВІДТО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДТОЧИ́ТИСЯ, о́читься, док.
1. Ставати дуже гострим унаслідок точіння.
Відточився ніж.
2. перен. Вдосконалюватися, набувати завершеності; відшліфовуватися.
Відточується акторська майстерність.
3. тільки недок. Пас. до відто́чувати.
Словник української мови (СУМ-11)