відтулятися
ВІДТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДТУЛИ́ТИСЯ, у́литься, док.
1. Ставати відкритим; відслонятися.
Глянув [Штукаренко] угору на квадратний отвір. Плащ-палатка відтулилась (Голов., Тополя.., 1965, 341).
2. тільки недок. Пас. до відтуля́ти.
Словник української мови (СУМ-11)