відтулятися

ВІДТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДТУЛИ́ТИСЯ, у́литься, док.

1. Те саме, що відкрива́тися 1.

Очі дівчини відтуляються, вона з острахом оглядається (із журн.);

Глянув [Штукаренко] угору на квадратний отвір. Плащ-палатка відтулилась (С. Голованівський);

* Образно. Переді мною відтулився крайок чужої таємниці, одначе якої я ще не знав (Ю. Мушкетик).

2. тільки недок. Пас. до відтуля́ти.

Кватирка відтуляється туго.

Значення в інших словниках

1. відтулятися — відтуля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відтулятися — -яється, недок., відтулитися, -улиться, док. 1》 Ставати відкритим; відслонятися. 2》 тільки недок. Пас. до відтуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтулятися — ВІДТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДТУЛИ́ТИСЯ, у́литься, док. 1. Ставати відкритим; відслонятися. Глянув [Штукаренко] угору на квадратний отвір. Плащ-палатка відтулилась (Голов., Тополя.., 1965, 341). 2. тільки недок. Пас. до відтуля́ти.  Словник української мови в 11 томах