відтулятися
ВІДТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДТУЛИ́ТИСЯ, у́литься, док.
1. Те саме, що відкрива́тися 1.
Очі дівчини відтуляються, вона з острахом оглядається (із журн.);
Глянув [Штукаренко] угору на квадратний отвір. Плащ-палатка відтулилась (С. Голованівський);
* Образно. Переді мною відтулився крайок чужої таємниці, одначе якої я ще не знав (Ю. Мушкетик).
2. тільки недок. Пас. до відтуля́ти.
Кватирка відтуляється туго.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтулятися — відтуля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відтулятися — -яється, недок., відтулитися, -улиться, док. 1》 Ставати відкритим; відслонятися. 2》 тільки недок. Пас. до відтуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтулятися — ВІДТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДТУЛИ́ТИСЯ, у́литься, док. 1. Ставати відкритим; відслонятися. Глянув [Штукаренко] угору на квадратний отвір. Плащ-палатка відтулилась (Голов., Тополя.., 1965, 341). 2. тільки недок. Пас. до відтуля́ти. Словник української мови в 11 томах