відхаркнути
ВІДХА́РКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до відха́ркувати.
Дум’як, що сів був під час своєї промови, не рухаючися з місця, відхаркнув і плюнув (Фр., VIII, 1952, 97).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДХА́РКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до відха́ркувати.
Дум’як, що сів був під час своєї промови, не рухаючися з місця, відхаркнув і плюнув (Фр., VIII, 1952, 97).
Словник української мови (СУМ-11)