відхитнутися
ВІДХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Хитнувшись, переміститися, відійти в якийсь бік від кого-, чого-небудь.
Вона як була коло його — і не одхитнулась: — Що? — питає (Вовчок, I, 1955, 152);
Раїса раптом одхитнулась од приятельки й тихо скрикнула (Коцюб., І, 1955, 333);
Професор відхитнувся від стіни і підійшов до столу (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 207).
Словник української мови (СУМ-11)