відхлинати

ВІДХЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДХЛИ́НУТИ, ну, неш, док.

1. Текти назад від чогось.

Потім устромила голову в корито і довго стояла стовбура, відчуваючи, як гаряча кров відхлинає від голови і робиться легше (Тют., Вир, 1964, 428);

Кров нараз відхлинула від її обличчя, і воно.. стало в цю хвилинку жовтим, старішим (Жур., Опов., 1956, 28);

Хвилі відхлинули від берега.

2. перен. Швидко відходити, відступати від кого-, чого-небудь (про натовп, групу людей).

Маса поволі розгойдується, ніби одхлинає назад (Кол., На фронті.., 1959, 124);

Діти одхлинули від вікон (Кучер, Пов. і опов., 1949, 72);

Лава вершників відхлинула та скотилася вниз на дно балки (Оп., Іду.., 1958, 463).

3. тільки док., безос., діал. Полегшало, стало легше на душі.

— Се якась інша молода княгиня. — Мені наче одхлинуло (Барв., Опов.., 1902, 390).

Значення в інших словниках

1. відхлинати — відхлина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відхлинати — -аю, -аєш, недок., відхлинути, -ну, -неш, док. 1》 Текти назад від чогось. 2》 перен. Швидко відходити, відступати від кого-, чого-небудь (про натовп, групу людей). 3》 тільки док., безос., діал. Полегшало, стало легше на душі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відхлинати — ВІДХЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДХЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. тільки 3 ос. Відходити, відступати, текти назад від чогось (про воду, кров і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. відхлинати — ПЕРЕДИХНУ́ТИ (перевести подих); ПЕРЕСАПНУ́ТИ (важко); ВІДХЛИНУТИ, ВІДХЛИ́ПНУТИ, ВІДХЛИНУТИСЯ розм. (перев. під час плачу, кашлю тощо). — Недок.: передиха́ти (переди́хувати), відхлина́ти, відхли́пувати. Шакір важко закашлявся і довго не міг передихнути (З.  Словник синонімів української мови