відцентровий

ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий.

Всякий рух обертання веде до виникнення сили, що намагається відштовхнути предмет від осі обертання. Ця сила називається відцентровою (Бесіди про всесвіт, 1953, 45);

// Який діє за допомогою відцентрових сил.

На Уралмашзаводі були виготовлені унікальні потужні відцентрові насоси (Рад. Укр., 16. IX 1956, 3);

// Який грунтується на використанні руху від центра до периферії.

Відцентрове лиття застосовують, щоб виготовити обертові деталі (Слюс. справа, 1957, 24).

◊ Відцентро́ві не́рви — нервові волокна, по яких збудження передається від центральної нервової системи до робочих органів.

Фізіологія віддавна має відомості про відцентрові нерви слинних залоз (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 8).

Значення в інших словниках

1. відцентровий — замість центробіжний – відцентровий Деякі працівники ЗМІ вельми вподобали слово центробіжний і частенько повідомляють про “активізацію центробіжних сил”, “посилення центробіжних тенденцій” тощо.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. відцентровий — відцентро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. відцентровий — Відосередній, відосередковий; П. сепаратистський.  Словник синонімів Караванського
4. відцентровий — -а, -е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; прот. доцентровий. || Який діє за допомогою відцентрових сил. || Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відцентровий — Відосередковий  Словник чужослів Павло Штепа
6. відцентровий — ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е. Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий. Неважко обчислити відцентрове прискорення, яке діє на Місяць під час його руху по коловій орбіті (з навч. літ.); // Який діє завдяки відцентровим силам.  Словник української мови у 20 томах