відцентровий

ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е.

Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий.

Неважко обчислити відцентрове прискорення, яке діє на Місяць під час його руху по коловій орбіті (з навч. літ.);

// Який діє завдяки відцентровим силам.

На машинобудівному заводі були виготовлені унікальні потужні відцентрові насоси (з газ.);

Пропонується електровентилятор відцентровий промисловий високого тиску (з мови реклами);

// Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії.

Відцентрове лиття застосовують, щоб виготовити обертові деталі (з навч. літ.);

// Спрямований на послаблення залежності від адміністративного центру.

У період правління Ярослава Мудрого стримувалися відцентрові тенденції та забезпечувалася єдність володінь (з наук. літ.);

У Польщі наприкінці 1930-х років уряд намагався максимально зменшити закарпатські впливи, що активізували український відцентровий рух у Східній Галичині (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відцентровий — замість центробіжний – відцентровий Деякі працівники ЗМІ вельми вподобали слово центробіжний і частенько повідомляють про “активізацію центробіжних сил”, “посилення центробіжних тенденцій” тощо.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. відцентровий — відцентро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. відцентровий — Відосередній, відосередковий; П. сепаратистський.  Словник синонімів Караванського
4. відцентровий — -а, -е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; прот. доцентровий. || Який діє за допомогою відцентрових сил. || Який ґрунтується на використанні руху від центра до периферії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відцентровий — Відосередковий  Словник чужослів Павло Штепа
6. відцентровий — ВІДЦЕНТРО́ВИЙ, а, е, спец. Який під час руху має напрям від центра до периферії; протилежне доцентровий. Всякий рух обертання веде до виникнення сили, що намагається відштовхнути предмет від осі обертання.  Словник української мови в 11 томах