Словник української мови в 11 томах

відчитати

ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відчитати — відчита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відчитати — Відчитати чи вичитати? В одному оповіданні для дітей є така фраза: «Карапузи вирішили відчитати Машу й добре присоромити». Ні, треба не відчитувати Машу, а — вичитати або прочитати Маші.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. відчитати — див. відчитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відчитати — ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. відчитати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
  6. відчитати — Відчитати см. відчитувати.  Словник української мови Грінченка