відчитати —
відчита́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відчитати —
Відчитати чи вичитати? В одному оповіданні для дітей є така фраза: «Карапузи вирішили відчитати Машу й добре присоромити». Ні, треба не відчитувати Машу, а — вичитати або прочитати Маші.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
відчитати —
див. відчитувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відчитати —
ВІДЧИТА́ТИ див. відчи́тувати.
Словник української мови у 20 томах
відчитати —
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...
Словник синонімів української мови
відчитати —
Відчитати см. відчитувати.
Словник української мови Грінченка