Словник української мови в 11 томах

відчіпляти

ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відчіпляти — відчіпля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відчіпляти — див. відчіплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіпляти — ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відчіпляти — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я.  Словник синонімів української мови