відчіпляти

ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я. Качура); Дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (І. Нечуй-Левицький); Я наблизився до дошки, відшпиливши наказ (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. відчіпляти — відчіпля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відчіпляти — див. відчіплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчіпляти — ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
4. відчіпляти — ВІДЧІПЛЯ́ТИ див. відчі́плювати.  Словник української мови в 11 томах