відштовхнений
ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відштовхну́ти.
Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся, на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Ле, Наливайко, 1957, 370).
Словник української мови (СУМ-11)