відштовхнений
ВІДШТО́ВХНЕНИЙ, ВІДШТО́ВХНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відштовхну́ти.
Тільки тоді, коли човен, відштовхнутий джурами, гойднувся на воді, Наливайко випустив повітря з грудей (Іван Ле);
Не можна допустити, щоб учень був відштовхнений колективом (з навч. літ.);
// відшто́вхнено, відшто́вхнуто, безос. пред.
Легкий візочок із сніданком відштовхнуто на середину палати (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)