Словник української мови в 11 томах

відшумувати

ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док. Перестати шумувати (про напій тощо).

*Образно. Відшумували білим шумом переповнені келихи садів (Гончар, І, 1954, 305).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відшумувати — відшумува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відшумувати — -ує, док. Перестати шумувати (про напій тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшумувати — ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док. Перестати шумувати (перев. про напій). Напій повинен відшумувати в теплому місці (з навч. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. відшумувати — Відшумува́ти, -му́ю, -єш гл. Перестать пѣниться.  Словник української мови Грінченка