відшумувати
ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док.
Перестати шумувати (перев. про напій).
Напій повинен відшумувати в теплому місці (з навч. літ.);
* Образно. А відшумує хмільна радість, увійде все в нормальну колію, і тоді біль, заподіяний зрадою, знову затисне серце в холодні лещата... (Є. Доломан);
Відшумували вже жалюгідні роки розчарувань по ресторанах, другорядних готелях, купе вагонів (О. Довженко);
Відшумували білим шумом переповнені келихи садів (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)