Словник української мови у 20 томах

відшумувати

ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док.

Перестати шумувати (перев. про напій).

Напій повинен відшумувати в теплому місці (з навч. літ.);

* Образно. А відшумує хмільна радість, увійде все в нормальну колію, і тоді біль, заподіяний зрадою, знову затисне серце в холодні лещата... (Є. Доломан);

Відшумували вже жалюгідні роки розчарувань по ресторанах, другорядних готелях, купе вагонів (О. Довженко);

Відшумували білим шумом переповнені келихи садів (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відшумувати — відшумува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відшумувати — -ує, док. Перестати шумувати (про напій тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшумувати — ВІДШУМУВА́ТИ, у́є, док. Перестати шумувати (про напій тощо). *Образно. Відшумували білим шумом переповнені келихи садів (Гончар, І, 1954, 305).  Словник української мови в 11 томах
  4. відшумувати — Відшумува́ти, -му́ю, -єш гл. Перестать пѣниться.  Словник української мови Грінченка