Словник української мови в 11 томах

відщепнений

ВІДЩЕ́ПНЕНИЙ, ВІДЩЕ́ПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відщепну́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відщепнений — відщепнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відщепнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відщепнений — ВІДЩЕ́ПНЕНИЙ, ВІДЩЕ́ПНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відщепну́ти. Відщепнена гілка; * Образно. Друг, що поїхав, – наче відщепнутий від серця (з Інтернету).  Словник української мови у 20 томах