відібраний
ВІДІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відібра́ти 1, 4.
Крім того, у нього [І. Франка] були і власні російські книжки, відібрані.. при арешті 1877 р. (Рад. літ-во, 3, 1957, 38);
В суботу в класі розставили столи, лави, повісили дошку, стіни прикрасили відібраними Орисею картинами (Юхвід, Оля, 1959, 232).
2. прикм. Який відзначається серед інших найвищою якістю.
— Відібрані сорти [бавовнику] ми висіваємо в цім році в масових масштабах уперше (Ле, Міжгір’я, 1953, 531).
Словник української мови (СУМ-11)