від’їздити
ВІД’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Закінчити, перестати їздити.
Од’їздила вже своє (Сл. Гр.).
ВІД’ЇЗДИ́ТИ див. відїжджа́ти.
Словник української мови (СУМ-11)ВІД’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Закінчити, перестати їздити.
Од’їздила вже своє (Сл. Гр.).
ВІД’ЇЗДИ́ТИ див. відїжджа́ти.
Словник української мови (СУМ-11)