від’їздити
ВІД’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док. Закінчити, перестати їздити.
Од’їздила вже своє (Сл. Гр.).
ВІД’ЇЗДИ́ТИ див. відїжджа́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- від’їздити — Від’їзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, -їздя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)