віконня

ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна.

По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (Вас., І, 1959, 228).

Значення в інших словниках

1. віконня — віко́ння іменник середнього роду вікна рідко  Орфографічний словник української мови
2. віконня — -я, с., збірн., рідко. Вікна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко); З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка).  Словник української мови у 20 томах
4. віконня — Віконня, -ня с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.  Словник української мови Грінченка