віконня
ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко.
Вікна.
По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко);
З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко.
Вікна.
По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко);
З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)