1. Словник української мови у 20 томах

віконня

ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко.

Вікна.

По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко);

З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віконня — віко́ння іменник середнього роду вікна рідко Орфографічний словник української мови
  2. віконня — -я, с., збірн., рідко. Вікна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (Вас., І, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах
  4. віконня — Віконня, -ня с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню. Словник української мови Грінченка