1. Орфографічний словник української мови

віконня

віко́ння

іменник середнього роду

вікна

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віконня — -я, с., збірн., рідко. Вікна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко); З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
  3. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (Вас., І, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах
  4. віконня — Віконня, -ня с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню. Словник української мови Грінченка