віконня

Значення в інших словниках

1. віконня — віко́ння іменник середнього роду вікна рідко Орфографічний словник української мови
2. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (С. Васильченко); З кожного двору від віконня висвічували барвисто квітнички (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
3. віконня — ВІКО́ННЯ, я, с., збірн., рідко. Вікна. По селах заблимали каганці, до перших огнів закували під віконню колядники (Вас., І, 1959, 228). Словник української мови в 11 томах
4. віконня — Віконня, -ня с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню. Словник української мови Грінченка