вільнодумець
ВІЛЬНОДУ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина, якій властиве вільнодумство.
Він бачив у Гердері тільки одно — вільнодумця та єретика (Фр.,VIІ, 1951, 52);
; Великий художник [К. Брюллов] був вільнодумцем у питаннях релігії (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)