ВІРОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с., заст. Зречення своєї віри.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
віровідступництво —
віровідсту́пництво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
віровідступництво —
-а, с. Зречення своєї віри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віровідступництво —
ВІРОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с. Зречення своєї віри. – Яка доля Насимі? – Його вбито за віровідступництво, ваша величність (П. Загребельний); Сепаратистські дії деяких арабських племен було трактовано як віровідступництво (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах