віровідступництво
ВІРОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.
Зречення своєї віри.
– Яка доля Насимі? – Його вбито за віровідступництво, ваша величність (П. Загребельний);
Сепаратистські дії деяких арабських племен було трактовано як віровідступництво (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)