віровідступництво
ВІРОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с.
Зречення своєї віри.
– Яка доля Насимі? – Його вбито за віровідступництво, ваша величність (П. Загребельний);
Сепаратистські дії деяких арабських племен було трактовано як віровідступництво (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віровідступництво — віровідсту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- віровідступництво — -а, с. Зречення своєї віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віровідступництво — ВІРОВІДСТУ́ПНИЦТВО, а, с., заст. Зречення своєї віри. Словник української мови в 11 томах