віровідступник
ВІРОВІДСТУ́ПНИК, а, ч.
Той, хто зрікся своєї віри.
Біскуп казав далі: .. І ще тут, на землі, зазнаєте ви прообразу пекельних мук, уготованих дияволові й ангелам його разом зо всіма віровідступниками (З. Тулуб);
Тирана, якого вважали узурпатором законної влади чи, що частіше – віровідступника, церква могла і позбавляти сакрального статусу, тобто свого захисту (з наук.-попул. літ.);
Представник талібів заявив, що ті члени парламенту, які голосували проти законопроекту, вважатимуться віровідступниками (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віровідступник — віровідсту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- віровідступник — -а, ч., заст. Той, хто відрікся від своєї віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віровідступник — див. зрадник Словник синонімів Вусика
- віровідступник — ВІРОВІДСТУ́ПНИК (людина, що відреклася від своєї віри, релігії), ВІДСТУ́ПНИК, БОГОВІДСТУ́ПНИК, РЕНЕГА́Т, ДИСИДЕ́НТ, ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ, НЕДО́ВІРОК (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); ЄРЕТИ́К (людина, що відійшла від догм панівної релігії). Словник синонімів української мови
- віровідступник — ВІРОВІДСТУ́ПНИК, а, ч., заст. Той, хто відрікся від своєї віри. Біскуп казав далі;.. І ще тут, на землі, зазнаєте ви прообразу пекельних мук, уготованих дияволові і ангелам його разом зо всіма віровідступниками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 34). Словник української мови в 11 томах