віроломність
ВІРОЛО́МНІСТЬ, ності, с. Властивість за знач. віроло́мний.
Газети нападали на Росію за те, що вона взялась допомагати Сербії, кричали про миролюбність австрійського імператора і віроломність російського царя (Гжицький, У світ.., 1960, 18).
Словник української мови (СУМ-11)