віршований
ВІРШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віршува́ти 1.
Скажи, як ти читала мій переклад з Ади Негрі? — адже то був не віршований.. переклад (Л. Укр., V, 1956, 212);
//
у знач. прикм. Після цього [В. Еллан].. виступає в пресі, головним чином, з короткими віршованими фейлетонами (Поезія.., 1956, 70).
Словник української мови (СУМ-11)