вісний —
Вісний столець: — варстат, якого вживають боднари для стругання обручів (Ів.Фр.), [II] вісни́й столець : : верстакъ употребляемый бочарями для струганья обручей [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
вісний —
вісни́й прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
вісний —
-а, -е, діал. Осьовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вісний —
ВІ́СНИ́Й, ві́сна́, ві́сне́, діал. Осьовий. Зробивши сокирою чи ножем надкол на одному кінці заготовки, вставляємо вісний ніж у розколину і контролюємо товщину пластин, просуваючи ніж уперед у бік розколювання (із журн.
Словник української мови у 20 томах
вісний —
Вісний, -а, -е Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Словник української мови Грінченка