вісний
ВІ́СНИ́Й, ві́сна́, ві́сне́, діал.
Осьовий.
Зробивши сокирою чи ножем надкол на одному кінці заготовки, вставляємо вісний ніж у розколину і контролюємо товщину пластин, просуваючи ніж уперед у бік розколювання (із журн.);
Колену заготовку закріплюємо одним кінцем у затискачі вісного стільця, натиснувши на підніжку, яка в нас називається “постолом” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)