віспа
ВІ́СПА, и, ж.
1. Інфекційна хвороба, що супроводиться гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Мирний, І, 1954, 56);
Натуральна віспа — гостра заразна хвороба, яка супроводиться гарячкою і з’явленням на шкірі і слизових оболонках верхніх дихальних шляхів пухирчастого висипу (Підручник дезинф., 1953, 85).
2. розм. Шрами на шкірі від цієї хвороби або на місці запобіжного щеплення.
Обличчя покрите віспою; *У порівн. Земля, як віспою, була подзьобана свіжими вирвами… (Панч, Іду, 1946, 43).
Словник української мови (СУМ-11)