віспа
ВІ́СПА, и, ж.
1. Інфекційна хвороба, що супроводиться гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Мирний, І, 1954, 56);
Натуральна віспа — гостра заразна хвороба, яка супроводиться гарячкою і з’явленням на шкірі і слизових оболонках верхніх дихальних шляхів пухирчастого висипу (Підручник дезинф., 1953, 85).
2. розм. Шрами на шкірі від цієї хвороби або на місці запобіжного щеплення.
Обличчя покрите віспою; *У порівн. Земля, як віспою, була подзьобана свіжими вирвами… (Панч, Іду, 1946, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віспа — ві́спа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віспа — -и, ж. 1》 Інфекційна хвороба, що супроводиться гнійним висипом на шкірі та слизових оболонках. Вітряна віспа — гостре інфекційне захворювання, що характеризується доброякісним перебігом, помірною загальною інтоксикацією... Великий тлумачний словник сучасної мови
- віспа — ВІ́СПА, и, ж. 1. Гостра особливо небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується гарячкою і появою на шкірі та слизових оболонках верхніх дихальних шляхів пухирчастого висипу. Словник української мови у 20 томах
- віспа — Ві́спа, -пи, -пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віспа — Віспа, -пи ж. Оспа, Variolae. Словник української мови Грінченка