Словник української мови в 11 томах

віталіст

ВІТАЛІ́СТ, а, ч. Прихильник віталізму.

Можливість синтезу органічної речовини в лабораторії.. підривала твердження віталістів про участь у життєвих процесах якоїсь особливої "життєвої сили" (Метод. викл. анат.., 1955, 163).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. віталіст — віталі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. віталіст — -а, ч. Прихильник віталізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віталіст — ВІТАЛІ́СТ, а, ч. Прихильник віталізму. Можливість синтезу органічної речовини в лабораторії підривала твердження віталістів про участь у життєвих процесах якоїсь особливої “життєвої сили” (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах