віталіст

ВІТАЛІ́СТ, а, ч.

Прихильник віталізму.

Можливість синтезу органічної речовини в лабораторії підривала твердження віталістів про участь у життєвих процесах якоїсь особливої “життєвої сили” (з навч. літ.);

Ідеалісти – їх ще називають віталістами – поклоняються таємничій життєвій силі, яка нібито вдихає життя в мертву матерію (із журн.);

// Життєлюб.

Помирав, розказували потому, Іван важко, а був же великий віталіст (із журн.).

Значення в інших словниках

1. віталіст — віталі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. віталіст — -а, ч. Прихильник віталізму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віталіст — ВІТАЛІ́СТ, а, ч. Прихильник віталізму. Можливість синтезу органічної речовини в лабораторії.. підривала твердження віталістів про участь у життєвих процесах якоїсь особливої "життєвої сили" (Метод. викл. анат.., 1955, 163).  Словник української мови в 11 томах