віталістичний
ВІТАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.
Прикм. до віталі́зм.
Першу збірку Плужник починає утвердженням віри і знання про щасливе майбутнє; у 1926 році це скидається більше на намагання переконати себе, аніж на віталістичну декларацію (з наук. літ.);
Контроверсійна антропологія Ф. Ніцше, віталістична доктрина бунту А. Бергсона чи апологія підсвідомого З. Фрейда постулювали креацію новочасного міфу людини (з наук. літ.);
Віталістичне вчення.
Словник української мови (СУМ-20)