вішка

ВІ́ШКА, и, ж. Зменш. до ві́ха 1.

Для правильної розбивки поля на загінки і прямолінійного проведення перших борозен треба користуватися вішками (Механ. і електриф.., 1953, 21);

І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (Гончар, Тронка, 1963, 262).

Значення в інших словниках

1. вішка — ві́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́шки  Орфографічний словник української мови
2. вішка — -и, ж. Зменш. до віха 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вішка — ВІ́ШКА, и, ж. Зменш. до ві́ха 1. І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (О.  Словник української мови у 20 томах