вішка
ВІ́ШКА, и, ж. Зменш. до ві́ха 1.
Для правильної розбивки поля на загінки і прямолінійного проведення перших борозен треба користуватися вішками (Механ. і електриф.., 1953, 21);
І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (Гончар, Тронка, 1963, 262).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вішка — ві́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ві́шки Орфографічний словник української мови
- вішка — -и, ж. Зменш. до віха 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вішка — ВІ́ШКА, и, ж. Зменш. до ві́ха 1. І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (О. Словник української мови у 20 томах