вішка

ВІ́ШКА, и, ж.

Зменш. до ві́ха 1.

І Ліна та Василинка теж квапляться на свої місця, бо й вони не останні спиці в цьому величезному трудовому колесі, хіба ж не їхні вішки дають простір для роботи механізмів (О. Гончар);

Справник, пристав, мировий посередник, соцькі, волосний старшина, землемір із зоровою трубою та робітники, один з вішкою, другий – зі скрученим ланцюгом на плечі, вийшли з волосного правління... (Ю. Хорунжий);

Для правильної розбивки поля на загінки і прямолінійного проведення перших борозен треба користуватися вішками (з навч. літ.).