в’юнистий
В’ЮНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що в’юнки́й.
Притулився [Шульга] до стовбура молодої берізки, міцно.. стискуючи в руці в’юнистий пагін пругкої гілки (Рибак, Час.., 1960, 123);
В’юниста вузька стежка бралася дедалі крутіше (Вітч., 2, 1964, 216).
Словник української мови (СУМ-11)