Словник української мови в 11 томах

в’юнистий

В’ЮНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що в’юнки́й.

Притулився [Шульга] до стовбура молодої берізки, міцно.. стискуючи в руці в’юнистий пагін пругкої гілки (Рибак, Час.., 1960, 123);

В’юниста вузька стежка бралася дедалі крутіше (Вітч., 2, 1964, 216).

Словник української мови (СУМ-11)