в’язаний
В’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин, ч. до в’яза́ти 1, 3, 6;
// У знач. прикм.
Проходять американки.. всі в білих в’язаних куртках і в жовтих капцях (Коцюб., II, 1955, 412);
Одна з них [дівчат] білявка у жовтій в’язаній кофті все поглядала на льотчика (Гончар, Тронка, 1963, 291);
// у знач. ім. в’я́зане, ного, с.
Дівчата в’яжуть або й не в’язане кладемо на гарби, щоб везти до машини (Ле, Право.., 1957, 20).
Словник української мови (СУМ-11)